Укромное тайное место для хранения чего либо
ТАЙНИК
тайник м. 1) Помещение с потайным входом, служащее для хранения чего-л. или для укрытия кого-л. 2) перен. Место, куда нет доступа другим.
тайник
м.
hiding-place; (тайный склад) cache
♢ в тайниках сердца, души — in the inmost recesses of one‘s heart, in one‘s heart of hearts
Тайник или тайничок птицеловный — то же, что понцы (см.), но только из одной сети, употребляется для ловли мелких птиц и притом в небольшом числе. Т. называются также сети для крытия голубей (см. Голубиная охота).
ТАЙНИ́К, а́, ч.
У лісі Петро з глибокого тайника, що віє передосінньою прохолодою, дістає обмотаний плащ-палаткою автомат (М. Стельмах);
[Долорес:] Дон Жуане, тут є тайник під церквою, сховайтесь (Леся Українка);
І тоді старий Влас пішов уночі до статуї Перуна і видобув із тайника мішечок пшениці (Б. Лепкий).
2. тільки мн., чого, перен. Про що-небудь нерозгадане, нез’ясоване; місце, куди немає доступу іншим; найпотаємніше.
Його вабили темні тайники хворого мозку, нерозвідані висоти вищої нервової системи (І. Волошин);
З тонким проникненням у найглибші тайники психології селянина малює письменник [В. Стефаник] усі ті суперечливі почуття, які переживає Іван Дідух, їдучи в далекий край (з навч. літ.);
Велич Т. Г. Шевченка у тому, що він глибоко проник у тайники народної душі і в своїй полум’яній поезії відбив прагнення трудівника до волі (із журн.);
Тоді дивилась на нього очима, що нагонили йому невідому турботу, немов погляд її проймав його душу й ворушив там замкнені тайники (В. Підмогильний).
СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. Упевнившись, що нікого нема, Василько швиденько висковзнув із своєї схованки (А. Турчинська); Макар узяв лома й заступа, пішов за хутір до найближчого схову (П. Кочура); Тепер це був не табір, а цілий замок, де можна було витримати облогу, а головне, влаштувати сховище на бойовий припас (З. Тулуб); Може, Анничка має десь свій сховок і з нього стежить за нею (княгинею)? (В. Гжицький); Потайник обладнали за всіма правилами (В. Логвиненко); (Долорес:) Дон Жуане, тут є тайник під церквою, сховайтесь (Леся Українка); Вислідив я ту криївку, Де мій батько скарб ховав (І. Франко); — Утечу тепер.. Але куди йти, не знаю, де переховок мати, не знаю (Г. Хоткевич); (Жандарм:) Перешукайте все обійстя, шопу, комору, стодолу, всякі скритки (І. Франко); (Мамай:) Та візьму людей, піду по нишпорках (Ю. Яновський). — Пор. 1. укриття́.
Словари
Помещение с потайным входом, служащее для хранения чего-либо или для укрытия кого-либо.
Место, куда нет доступа другим.
ТАЙНИ́К, тайника, муж.
1. Помещение с потайным в него доступом, служащее местом скрытного хранения чего-нибудь или тайным убежищем. Сундук в тайнике.
|| перен., чего. То, куда нет доступа другим, самое сокровенное место. «Не допускал я никого в тайник души моей стыдливой.» Некрасов. «Заветные клады сохранила она там в глубине души, в самом ее тайнике.» А.Тургенев.
2. Укромное место, откуда можно подслушивать, оставаясь незамеченным (устар.).
|| Скрытое место для прохода куда-нибудь (устар.).
1. Помещение или место, служащее тайным убежищем или хранилищем. Старинный т. Монастырский т. Спрятать что-л. в т. Держать что-л. в тайнике. // Тайное убежище. // Условное место для хранения чего-л., неизвестное непосвящённым. Лесной т. Горный т. Т. в дупле дерева. Т. под полом. Надёжный т. в столе, в стене. / О шкафе, шкатулке с потайным доступом.
1. Помещение с потайным входом для хранения или укрытия кого-, чего-л.
Условное место для хранения чего-л., неизвестное непосвященным.
Самое сокровенное место или сокровенная сторона чего-л.
[Вальтер Скотт] живописец средних веков, равно как и всех эпох, которые он изображал; он вводит нас в тайники их семейной, домашней жизни. Белинский, Речь о критике… А. Никитенко.
Где-то в тайниках сердца затеплилась надежда, что судьба снова сведет ее с Романом. Седых, Даурия.