28 липня день хрещення київської русі україни
28 липня день хрещення київської русі україни
Як відомо, хрещення Русі відбулося в 988 р. Князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду. Так як язичництво з його ідолами і жертвопринесеннями не зовсім підходило державним планам князя.
Згідно з «Повістю минулних літ» ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою». Так, волзькі болгари пропонували князю перейти в іслам. Потім гінці з Риму, послані Папою, кликали в свою віру, а хозарські євреї запрошували руського князя прийняти іудаїзм.
Київська Русь. 1015 р.
Насправді ж, як підкреслює більшість істориків, за вибором Володимира стояли конкретні політичні та економічні чинники. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, як вважав Володимир, прилучення до християнської віри стане поштовхом для розвитку культури, освіти, виховання високої моралі, поліпшення матеріального добробуту. На цьому, зокрема, наголошує у своїх творах український вчений і церковний діяч Іван Огієнко. «Це був князь великого державного розуму, це був розумний та енергійний володар величезної могутньої держави, і вже тому йому постійно доводилося стикатися з представниками різних європейських тодішніх земель. Володимир наочно бачив культурну перевагу Заходу над культурою його держави, хоча б перевагу культури зовнішньої чи матеріальної; можливо, що й різні посли європейських держав, що шукали зближення з могутнім українським князем, самі не раз звертали увагу Володимира на цю вищість європейської культури. Руський князь бачив увесь блиск та пишноту грецьких царів, бачив їхню культуру, яка йому дуже імпонувала. Культурний розвиток власної держави, її добробут настирливо говорили Володимиру про те, що він мусить якнайбільше зблизитися із Заходом, з Європою, мусить пересадити в Україну цю європейську культуру. А найпершим ключем до всього цього було одне – християнство, зміна старої віри на нову, охрещення». Отже, Русь, прийнявши християнство, змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи свою власну.
«Княгиня Ольга. Хрещення» Сергій Кирилов.
Перша частина триптиха «Свята Русь»
І дійсно-таки, як стверджують історики, християнство справило потужний вплив і на становлення Давньоруської держави. Саме церква як надрегіональний інститут підтримувала населення різних земель Русі, виховувала усвідомлення спільної релігійної приналежності та політичного підданства, а отже, під час роздрібненості руських князівств виступала головним фактором консолідації. До того ж церква з її складною внутрішньою підпорядкованістю знайомила київських правителів з новими моделями управління, стала головним поширювачем писемної культури. За літопиcoм, початок шкільній (книжній) освіті був покладений Володимиром, який відразу після охрещення киян «став у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне». У Києві та інших містах почали влаштовувати школи і книгописні майстерні. Християнізація вплинула на розвиток будівництва, архітектури, малярства. Почалося будівництво православних храмів. Церква сприяла створенню на Русі чудової архітектури, розвитку мистецтва (особливо іконографії). Більшістю кам’яних споруд, збудованих протягом Х–ХІІ ст. на Русі, були храми, щедро прикрашені монументальним і станковим живописом. Прийняття християнства сприяло розвитку зодчества й живопису у середньовічних їх формах, проникненню візантійської культури як спадкоємиці античної традиції.
З прийняттям християнства значно розширилися економічні та культурні зв’язки Київської Русі з багатьма європейськими країнами і в першу чергу з Візантією, що позитивно позначилося на торгових і на культурних відносинах.
Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.
Хрещення князя Володимира
Варто зазначити, що прихід християнства в Київську Русь пов’язаний з княгинею Ольгою, яка була бабусею Володимира. У 954 р. княгиня здійснила паломництво до Константинополя, де в 955 р. прийняла святе хрещення, отримавши церковне ім’я Олена, а хрещеним батьком став імператор Костянтин. Ольгу вважають покровителькою православної віри. Завдяки її діяльності на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести і знищувати язичницьку символіку. Натомість князь Володимир хрестився в Херсонесі в 988 р. Обряд провів єпископ Корсунський. Перед тим як покинути Херсонес, князь поставив у місті церкву в честь святого Василя, ім’я якого він отримав при хрещенні.
Фрагмент макету «міста Володимира» кінця Х ст. з Десятинною церквою. Реконструкція
Після повернення до Києва князь охрестив своїх синів і підданих, а також розігнав своїх язичницьких дружин. Після того, як гласить «Повість минулих літ», Володимир послав посланців по всьому городу, говорячи: «Якщо не прийде хто завтра на річку – хай то багатий, чи бідний, чи нужденний, чи раб, – буде мені ворогом». Люди хрестились, хоч здавна були по вірі язичниками. І якщо й не силоміць, то часто лиш поверхово приймали християнство. Задовго після того, як повелів князь «…будувати церкви і ставити їх на тих місцях, де колись стояли дерев’яні кумири (так на місці стародавнього капища було споруджено церкву святого Василя, а пізніше була побудована Десятинна церква)», – глибоко укорінений язичницький релігійний світогляд усе ще залишався міцно закріпленим у свідомості мас. Але разом з тим процес християнізації уже був невідворотним. Масове хрещення населення сталося біля берегів Почайни (колишня права притока Дніпра).
За наказом князя були знищені вівтарі і ідоли древніх богів. На жаль, зі знищенням волхвів та капищ були втрачені численні знання з різних сфер життя давніх українців, проте багато дохристиянських свят плавно злилися з християнськими, тим самим полегшивши встановлення нової віри серед населення. У своєрідному вигляді сліди язичницького світогляду подоживали й до наших часів, знаходячи своє видне місце в наших традиційних релігійних святах (наприклад, свято Коляди, Вербної неділі, Проводи, Івана Купала, Спаса, Маковія та ін.). Про це знаний український історик М. С. Грушевський писав: «старі поганські свята, приладившись номінально до християнських, жили далі й, не вважаючи на заходи проти них духовенства, подоживали до наших часів…».
Святкові урочистості з приводу 900-річчя Хрещення Русі. Київ, 1888 р.
Перше широке народне святкування Дня Хрещення Русі відбулося у 1888 р. Ідея про святкування 900-річчя Хрещення киян належала київським православним городянам, які звернулися з цією ідеєю до митрополита Київського і Галицького Платона. Саме митрополит Київський і Галицький у 1886 р. представив Святійшому Синоду свій проект святкування.
17 лютого 1888 р. вийшла Постанова Святійшого Синоду про святкування 900-річчя Хрещення Русі. Головним днем заходів оголошувалося 15 липня (28 липня за новим стилем) – день церковної пам’яті рівноапостольного князя Володимира, Хрестителя Русі. Постанова утверджувала обов’язковий церковний порядок святкування, визнаючи неодмінними спеціальні заходи не тільки 15 липня, а й протягом усього тижня. При цьому святкувати Хрещення визначалося не тільки в Києві, а й по всій Російській імперії.
Ювілейні урочистості тривали цілий тиждень – від 11 по 18 липня. Святкування ювілею розпочалося 11 липня, в день пам`яті або кончини святої рівноапостольної княгині Ольги. На цей день призначено було урочисте служіння в Десятинній церкві. Також із цим торжеством збіглося інше – відкриття та освячення пам`ятника Богдану Хмельницькому.
1888 р., квітня 9. – Уривок звернення київського міського голови С. М. Сольського до управляючого канцелярією київського, подільського і волинського генерал-губернатора М. М. Меркулова з пропозиціями щодо зміни у маршруті хресної ходи на честь святкування 900-річчя хрещення Русі. ЦДІАК України, ф. 442, оп. 525, спр. 113, арк. 15-17
Уперше з часів встановлення атеїстичної влади в СРСР було офіційно дозволено проведення урочистостей з нагоди церковного свята, а саме відзначення 1000-річчя Хрещення Русі . Цьому передував заклик Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО відзначити «1000-річчя введення християнства на Русі як найбільшу подію в європейській і світовій історії та культурі». Ця заява привернула до Російської Православної Церкви найбільшу увагу громадськості не тільки СРСР, а й усього світу. Вже з початку 1988 р. напередодні урочистостей радянські газети були наповнені релігійною тематикою, а священики отримали можливість звертатися до широкої аудиторії.
Зі спогадів Валентина Фаліна, безпосереднього учасника тих подій: «Святкування 1000-річчя Хрещення Русі перевернуло свідомість мільйонів людей. У ювілейний рік 1000-річчя Хрещення Русі радянський уряд повернув Православній Церкві Свято-Данилів монастир, Дальні печери Києво-Печерської лаври, Введенську Оптину пустинь, Толгський монастир, що означало відродження чернецтва. У Церкви з музеїв і державних сховищ повернулася чимала кількість церковних реліквій».
Хресний хід навколо Володимирського собору після урочистого Богослужіння. 1988 р.
Цього року священний Синод Української православної церкви на одному з засідань прийняв рішення «провести 27 – 28 липня 2019 р. загальноцерковне святкування 1031-ї річниці Хрещення Русі–України: 27 липня ввечері – всеношну в Михайлівському Золотоверхому соборі Києва; 28 липня вранці – божественну літургію в Малій (Теплій) Софії, хресний хід до пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру і молебень», – йдеться в повідомленні за підсумками засідання Синоду, оприлюдненому на сайті ПЦУ.
З отриманням Томосу про автокефалію Православної церкви України (6 січня 2019 р.) у нової церкви з’явилися всі передумови для відродження історичної пам’яті та разом з тим згуртувати українське суспільство.
Тож вітаємо всіх християн, для яких цей день є визначним, та бажаємо їм гарного святкування!
Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України
День Хрещення Київської Русі: дата, походження, цікаві факти та історичне значення
Щорічно 28 липня православні українці відзначають День Хрещення Русі-України. У цей день вшановується пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира. Офіційним державним святом День Хрещення Русі став лише у 2008 році, згідно з указом колишнього президента Віктора Ющенка.
День Хрещення Русі для українців – вагоме свято, що символізує соборність та єдність держави. Також воно знаменує тисячолітню історію, яка визначає нас як окрему та незалежну націю.
Звідки прийшло до нас це свято?
Про те, що на Русі було християнство задовго до Володимира, існує чимало історичних фактів. З літописів відомо, що Аскольд і Дір були християнами й навіть намагались запровадити цю віру у 882 році. У 955 році княгиня Ольга охрестилася під ім’ям Олена, та Русь все ще залишалась язичницькою країною.
У 986 році князь Володимир приймав послів від католиків, мусульман та юдеїв. Вони пропонували князю запровадити свою віру, щоб отримати міцного союзника. Проаналізувавши всі політичні моменти, Володимир Великий обрав православ’я, щоб зміцнити зв’язки з Константинополем і укріпити територіальну цілісність держави.
Згідно з легендою, князь важко захворів і зумів зцілитися лише за допомогою хрещення, тому й вирішив охрестити всю Київську Русь. Таким чином, 988 рік – визначна дата в історії українського народу й цьогоріч ми святкуємо 1032-гу її річницю.
Цікаві факти про День Хрещення Русі
Історичне значення Хрещення Русі
Хрещення сприяло утворенню могутньої держави з єдиною релігією. Хоч до християнства навертали насильницьким шляхом, це допомогло князю Володимиру укріпити свою владу над далекими й близькими князівствами.
Київська Русь отримала міцні зв‘язки з Візантією і такими країнами Європи, як: Німеччина, Польща, Швеція та Рим. Завдяки цим зв‘язкам згодом Ярослава Мудрого назвуть «тестем Європи».
З прийняттям християнства Київська Русь вийшла на новий культурний рівень. Руські митці започаткували власні традиції будування храмів та їх оздоблення. Найвизначнішою пам‘яткою того часу залишився Софійський собор.
Після Хрещення на Русь прийшло те письмо, яким ми користуємось дотепер. Писарі й літописці активно використовували кирилицю і глаголицю, завдяки чому з‘явились перші богословські книги, літописи та навіть художні твори.
Свято Хрещення Русі є важливою подією не лише в релігії, а й в історії України. Воно нагадує про наше славне князівське минуле. Тож бажаємо усім християнам гарно відзначити цю важливу дату й не забувати коріння нашої нації.
День Хрещення Русі-України 2021: історія і традиції свята
28 липня 2021 роки ми відзначаємо День Хрещення Київської Русі-України. Цю пам’ятну дату пов’язують з подіями 988 року, коли князь Володимир Великий хрестив Київську Русь. У православному календарі 28 липня (15 липня за старим стилем) – день пам’яті великого рівноапостольного Володимира-хрестителя. Читайте на Joy-pup про свято Хрещення Русі, його історію та традиції.
Князь Володимир: від язичницької реформи до Хрещення Русі
Князь Володимир Великий правив у Києві з 979 до 1105 року. Він був сином київського князя Святослава Ігоровича і його наложниці Малуші (згідно з переказами, дочки древлянського князя Мала). Бабусею князя Володимира була княгиня Ольга, яка прийняла християнство ще в 957 році.
Сам Володимир спочатку був язичником. Згідно «Повісті минулих літ» він ступив на княжий престол у Києві в 980 році. Його перші спроби повалення багатобожжя в Київській Русі звелися до скорочення кількості богів. За волею князя на Старокиївській горі було споруджено капище з ідолами 6 головних богів слов’янського язичництва. Однак єдинобожжя в різних його формах (християнство, мусульманство, вже тоді поширювалося територією Київської Русі. Перед князем постало питання вибору віри. Після тривалих роздумів, він обрав православну віру, за прикладом Візантії.
Коротка історія Хрещення Русі
Володимир Святославович був хрещений в Корсуні (Херсонес, нинішня територія Севастополя) на прохання візантійських імператорів Василя II і Костянтина VIII. Напередодні він захопив Корсунь з вимогою видати за нього сестру візантійських імператорів Анну. Монархи погодилися за умови, що князь Київський сам прийме християнство.
Хрещення святого князя Володимира (фреска В. М. Васнецова у Володимирському соборі в Києві, 1890 р).
Князь Володимир Великий охрестився і отримав нове ім’я Василь, на честь того ж константинопольського імператора Василя II. Він одружився з Анною і відпустив усіх своїх наложниць, яких у Володимира було немало. Після повернення до Києва князь Володимир почав встановлювати християнство на Русі.
Язичницьке капище було зруйновано, а боввани богів повалені. Згідно з літописом, статую Перуна прив’язали коневі до хвоста і волочили Києвом, б’ючи палицями. Сам князь розіслав людей, які оголосили про хрещення всіх жителів Києва у водах Дніпра. Скориставшись своїм авторитетом, князь Володимир разом з корсунськими попами безперешкодно охрестив киян 988 року. Сталося це на місці, де води річки Почайни впадають в Дніпро.
На інших слов’янських землях язичництво «встановлювалось» іще кілька століть після Хрещення. На деяких землях (Ростов, Новгород, Муром) раз у раз траплялися язичницькі бунти і повстання, які жорстоко придушувалися.
День Хрещення Київської Русі-України 28 липня – встановлення пам’ятної дати
День Хрещення Русі 28 липня вперше відзначався офіційно у 1888 році. 1988 року, в зв’язку з «науковим атеїзмом» радянської партії, святкування 1000-річного ювілею Хрещення Русі не було помпезним. Однак все ж відбулося кілька наукових і громадських заходів, присвячених цій події. 25 липня 2008 року, згідно з указом третього президента України, Віктора Ющенка, свято Хрещення Київської Русі-України стало державним. По всій країні в цей день відбуваються богослужіння за статутом свята. А рівно опівдні з храмів долинають дзвони.
Хрещення Русі в живописі
Така важлива подія, як Хрещення Русі-України була відображена на полотнах відомих художників.
Наприклад, 1890 року живописець Віктор Михайлович Васнєцов написав своє відоме полотно Хрещення Русі. Аналогічна фреска із зображенням князя Володимира знаходиться в Києві у Володимирському соборі.
Ще одна відома робота належить пензлю Федора Андрійовича Броннікова і датована 1883 роком.
А це – полотно Андрія Іванова 1829 року.
Темою Хрещення Русі-України також надихалися такі художники, як Василь Перов, Олексій Ківшенко, Клавдій Лебедєв та інші.
День хрещення Русі: яке сьогодні свято 28 липня, прикмети, іменини
Сьогодні святкують Хрещення Київської Русі. Прикмети 28 липня підкажуть, що не можна робити сьогодні.
28 липня 2020 – сьогодні свято перемоги православ’я. Це Хрещення Русі 2020.
Точна дата Хрещення Русі невідома (орієнтовно називається 14 серпня). Тому День хрещення Русі відзначається у День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Хрестителем Русі князь Володимир став у 988 році. Про те, як відбувалося хрещення Русі, його причини та перші храми – читайте в нашому матеріалі Хрещення Русі і Хресний хід: в чому особливість свята в цьому році.
Світ проводить Всесвітній день боротьби з гепатитом, Росія відзначає День PR-спеціаліста, Канада – День пам’яті жертв депортації франко-акадців, а Перу – День незалежності.
Смішні свята на кожен день представлені такими урочистостями:
За народним календарем, 28 липня – День Уліти і Кірика.
28 липня – свято церковне
Православні 28 липня святкують День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Це головний День ангела Володимира в Україні (див. нижче).
Також вшановується пам’ять ранньохристиянських святих Іуліти (Уліти) й її сина Кірика. Вони загинули за віру, причому Кірик на момент смерті був зовсім маленьким хлопчиком.
Святі Кірик і Улита шануються як покровителі старообрядців.
День Хрещення Русі – проповідь
Хрещення Русі – листівки та привітання
Приклад життя Володимира Красне Сонечко є прикладом перетворювання грішника на праведника. Не легкий цей шлях, багато помилок і спокус буває на цьому шляху. Однак він, цей шлях, правильний, необхідний і неминучий для тих, хто направляє стопи свої до віри істинної. Зі святом вас, православні християни.
У День святого Володимира
Прийміть мої вітання
Нехай допомагає вам боже благословення,
І життя сповнює щасливе провидіння.
Вітаю з Днем хрещення Русі і бажаю благодатного, доброго, красивого та щасливого життя, в якому Господь завжди допоможе обрати вірний шлях, в якому буде багато днів втіхи і радості.
28 липня – прикмети
Вважається, що сонце цього дня світить особливо яскраво – тому що у цей день вшановується Володимир Красне Сонечко.
Втім, ще одна народна назва дня – Кірики-мокродирики, так як у цей день часто буває дощ.
Є такі прикмети 28 липня на погоду:
28 липня – що не можна робити, а що потрібно
Цей день треба провести в хорошому настрої, тому що свято вважається радісним і світлим.
За народними повір’ями, 28 липня не можна:
28 липня – іменини
День ангела справляють Василь і Володимир, Петро.
28 липня – хто народився
28 липня народилися такі знаменитості:
Свята 28 липня: народні прикмети і що не можна робити в цей день
28 липня 2020 року православна церква вшановує пам’ять рівноапостольного великого князя Володимира. Також в Україні відзначають День хрещення Русі.
OBOZREVATEL розповідає читачеві, що не можна робити 28 липня і які народні прикмети актуальні в цей день.
День хрещення Русі в Україні
День хрещення Київської Русі – України – державне свято, що відзначається в країні з 2008 року. Воно припадає на 28 липня – день, коли православна церква вшановує пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира, який поклав початок християнізації Київської Русі.
Вперше нове свято в Україні відзначили в 2007 році – тоді ще неофіційно. Але вже у липні 2008-го вийшов Указ президента про створення державного свята «День хрещення Київської Русі – України». У цей рік виповнюється 1020 років із моменту хрещення Русі.
День пам’яті рівноапостольного великого князя Володимира
28 липня в Україні також відзначають день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Хрещення Київської Русі стало епохальною подією, що визначила подальший розвиток української держави і її місце серед європейських народів, зумовила подальший цивілізаційний і культурний хід історії. Разом із хрещенням київські князі затвердили державність, яка стала однією з найуспішніших в Європі того часу.
Завдяки прийняттю християнства князь Володимир Великий на тисячоліття вперед забезпечив входження Києва в європейську цивілізацію, створив умови для формування унікального соціокультурного простору, який був і залишається невід’ємною частиною Європи.
Якщо в цей день липа пожовкла – це до пізньої осені. Якщо інші дерева стали жовтими раніше липи, осінь прийде раніше, ніж зазвичай.
Якщо вранці пройшов дощ, далі протягом дня буде сонце.
Якщо віє вітер південний – погода буде сонячна.
Якщо гучний грім – буде затяжний дощ.
Вітер зі сходу – буде дощ. Якщо ж увечері буде туман, то дощ піде завтра.
Вважається, якщо важко фізично працювати 28 липня, то це може закликати біду і жахливі сни.
28 липня селяни намагалися не йти в поле – боялися нечистої сили. Також, за повір’ями, тих, хто працював у цей день, могла вбити блискавка.
Жати теж заборонялося – наші предки вірили, що людям нечисть могла задурити голову.
Під заборону також потрапляли сварки з близькими людьми.